Сьогодні виповнюється рівно п’ять років з моменту виходу першої версії Firefox. Історичний реліз Firefox 1.0 відбувся 9 листопада 2004 року.

Безпосереднім батьком Firefox був відкритий браузер Mozilla, який поширювався з 2002 року, але за загальною думкою вийшов невдалим. «Вогняна лисиця» повинна була стати великою роботою над помилками і другою спробою змістити з трону головного конкурента – Microsoft Internet Explorer. Це здавалося практично неможливим завданням.

Через п’ять років ситуація кардинально змінилася. І хоча IE як і раніше лідирує з 60% ринку, але приблизно кожен четвертий житель інтернету зараз користується Firefox. Це досягнення можна вважати безумовним успіхом відкритого проекту, що ставить його в один ряд з іншими некомерційними феноменами нової епохи, такими як Вікіпедія, Ubuntu Linux, WordPress та сама Всесвітня мережа.

П’ять років тому головним завданням здавалася битва з Microsoft. Адже у відсутності конкуренції ця компанія мала можливість нав’язувати свої мережеві стандарти і формувати образ Мережі такою, якою вона хотіла бачити. Але популярність Firefox створила нову платформу для веб-стандартів і змусила Редмонд всерйоз сприймати відкриті технології.

Тепер перед Firefox стоїть складніше завдання. Цьому браузеру потрібно продовжувати інновації і намагатися відповідати вимогам постійно мінливого і набагато більш конкурентного ринку.

«Коли були тільки ми і Microsoft, сюжет був простим – маленький хлопець проти гіганта, – говорить Майк Белтцнер (Mike Beltzner), директор з розвитку Firefox. – Тепер же на рингу важкоатлети на кшталт Microsoft, Google і Apple все б’ються між собою, так що сюжет стає набагато цікавіше »

Сама Мережа значно змінилася за останні п’ять років. Це вже не павутина гіпертекстових документів, а повномасштабна платформа для справжніх програм, які виконуються всередині браузера і обмінюються даними один з одним. П’ять років тому нічого цього не було. Не існувало поняття «Веб 2.0», ще не з’явився Google Maps, а тільки що запущений Gmail був в новинку. Справа в тому, що тоді браузери ще не були готові до підтримки усіх цих можливостей, тобто Мережі як програмної платформи.

Firefox став одним з перших браузерів для нового вебу. Як результат, він швидко отримав підтримку у розробників і користувачів. Але незабаром почалася і жорстока конкуренція. До теперішнього часу вже існує ціла екосистема відмінних браузерів: Apple Safari за функціоналом йде ніздря в наздрю з Firefox, їх швидко доганяє Internet Explorer, а випущений рік тому Google Chrome бере тими перевагами, які колись принесли успіх Firefox: неперевершена простота і швидкість.

Крім того, Google розгорнув широку піар-кампанію з пропаганди використання браузера як платформи для додатків, таких як Gmail і Google Docs. Вони успішно впроваджують у свідомість розробників і широких мас важливість таких характеристик браузера як швидкість і продуктивність.

Іншими словами, Google знову зробив гонку браузерів захоплюючим заняттям [Google brought sexy back to the browser].

Завдяки «хром» знову стало цікаво обговорювати різні технологічні фішки в браузерах, движки для рендеринга і обробки скриптів і т.д. Все це знову стало цікаво публіці. Власне, навіть Mozilla отримала вигоду з цього: вони почали робити шоу з кожної нової фічі в Firefox і відкрили блог Hacks, де постійно публікують анонси та відеоролики з демонстрацією майбутніх фіч, іноді до трьох-чотирьох відеороликів на тиждень.

У нових умовах було вирішено випускати нові версії Firefox частіше, ніж раніше. Адже між виходом Firefox 2 і 3 минуло два роки – ціла епоха за мірками інтернету. За новим планом релізи будуть виходити не рідше, ніж раз на півроку. Так, Firefox 3.6 повинен зарелізіться до кінця 2009-го.

Концептуальні завдання, які ставлять перед собою розробники Firefox, це поліпшення підтримки HTML5, а також лобіювати відкриті стандарти шрифтів і відео Web Open Font Format (WOFF) і Ogg Theora. Принцип відкритості залишиться ключовим елементом розвитку Firefox і в майбутньому.

Переклад джерела